Тенісний турнір в одиночному розряді серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 2012 у Лондоні відбувся з 28 липня до 5 серпня 2012 року у Всеанглійському клубі лаун-тенісу і крокету у Вімблдоні. Це був перший тенісний турнір на Олімпіаді, що відбувся на трав'яних кортах відтоді як теніс повернули до програми Олімпійських ігор[1]. Турнір належав до туру ATP. Його організаторами були Міжнародний олімпійський комітет (МОК) і Міжнародна федерація тенісу (ITF). За винятком фіналу, матчі тривали щонайбільше три сети, до перемоги в двох сетах. У фіналі гра йшла до трьох виграних сетів, а матч міг тривати щонайбільше 5. У перших двох сетах (чотирьох у фіналі), за рахунку 6-6 за геймами, розігрували класичний тай-брейк до семи очок[2]. У турнірі взяли участь 64 гравці з 34 країн[3].
Рафаель Надаль був чинним чемпіоном, здобувши золоту медаль 2008 року в Пекіні[2], але знявся з турніру 19 липня 2012 року через повторну травму коліна[4].
Матч другого кола між Жо-Вілфрідом Тсонгою і Милошом Раоничем 31 липня 2012 року тривав 3 години і 57 хвилин. Загалом тенісисти зіграли 66 геймів, а третій сет завершився за рахунку 25–23. Це був найдовший тенісний матч в історії Олімпійських ігор в сенсі кількості геймів, зіграних у трьохсетовому матчі[5][6][7].
Однак, за зіграним часом цей рекорд 3 серпня побив матч Роджера Федерера і Хуана Мартіна дель Потро, що тривав 4 години 26 хвилин, закінчившись з рахунком 19–17[8][9].
У фіналі Енді Маррей переміг Федерера з рахунком 6–2, 6–1, 6–4. Федерер намагався стати третім серед чоловіків після Андре Агассі і Рафаеля Надаля володарем кар'єрного Золотого Шлему і другим після Агассі володарем кар'єрного Супер Шлему[10][11]. Дель Потро здобув бронзову медаль, перемігши бронзового медаліста Олімпіади 2008 Джоковича з рахунком 7–5, 6–4[12].
Розклад
Турнір тривав з 28 липня по 5 серпня[13].
Липень | Серпень |
28 | 29 | 30 | 31 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
11:30 | 11:30 | 11:30 | 11:30 | 11:30 | 11:30 | 12:00 | | 12:00 |
1/32 фіналу | 1/32 фіналу 1/16 фіналу | 1/16 фіналу | 1/8 фіналу | Чвертьфінали | Півфінали | — | Матч за бронзову медаль Матч за золоту медаль |
Сіяні гравці
Сітка
Легенда
| - Alt = Заміна
- SE = Виняток
- PR = Захищений рейтинг
| - w/o = Без гри
- r = Зняття
- d = Присуджено перемогу
|
- INV = Запрошення тристоронньої комісії
- IP = Квота ITF
Фінальна частина
Верхня половина
Секція 1
Секція 2
Нижня половина
Секція 3
Секція 4
Примітки
- ↑ Tennis. Лондон 2012 Organization Committee. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ а б Tennis – About. Official site of the Лондон 2012 Olympic and Paralympic Games. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ Singles, Men. Olympedia. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ España se queda sin su abanderado en Londres. Marca. Процитовано 19 липня 2012.
- ↑ Walker, Randy. Olympic Marathon! Jo-Wilfried Tsonga Outlasts Milos Raonic 25–23 In Third Set. World Tennis Magazine. Процитовано 4 серпня 2012.
- ↑ Tsonga joy after record-length match. Лондон2012.com. 31 липня 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 4 серпня 2012.
- ↑ Результати 31 July 2012. Лондон2012.com. 31 липня 2012. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 4 серпня 2012.
- ↑ Walker, Randy (3 серпня 2012). Roger Federer’s History-Making Olympic Epic Over Juan Martin del Potro. World Tennis Magazine. Процитовано 4 серпня 2012.
- ↑ Federer edges epic encounter. Лондон2012.com. 3 серпня 2012. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 4 серпня 2012.
- ↑ Andy Murray wins Лондон 2012 Olympics gold with straight-sets defeat of Roger Federer at Wimbledon. Daily Telegraph UK. 6 August 2012. Процитовано 4 січня 2013.
- ↑ Andy Murray wins men's singles Olympics tennis gold. BBC Sport. 6 August 2012. Процитовано 4 січня 2013.
- ↑ Del Potro wins Argentina's first medal. Indian Express. 6 August 2012. Процитовано 9 липня 2013.
- ↑ Men's Doubles. BBC. Процитовано 8 липня 2012.
Посилання
|
---|
| Показові змагання | |
---|
| Змагання в приміщенні | |
---|
| Змагання просто неба | |
---|
|