Листопадове повстання (1830—1831)

Листопадове повстання 1830—1831
Захоплення Арсеналу. Картина Марцина Залеського.
Захоплення Арсеналу. Картина Марцина Залеського.

Захоплення Арсеналу. Картина Марцина Залеського.
Дата: 29 листопада 1830—21 жовтня 1831
Місце: Королівство Польське (1815–1915), Західний край
Результат: поразка повстання
Сторони
Польські, литовські повстанці
Російська імперія
Командувачі
Юзеф Ґжеґож Хлопіцький
Генріх Дембінський
Ян Скринецький 		Микола І,
Іван Дибич
Військові сили
190 000 180 000–200 000
Втрати
Вбитих і поранених
40 000[1] 		Вбитих:
22—23 000 (і більше)[2]
Поранених:
32 000

Листопадове повста́ння 1830—1831 років — національно-визвольне повстання поляків і литовців проти Російської імперії.

Розпочалося 29 листопада 1830 у Варшаві, охопило Королівство Польське, з 26 березня 1831 — Литву і поширилося на землі Правобережної України та Білорусі. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті — Росії, Австрії та Пруссії й мало на меті відновлення Республіки Обох Народів. Безпосередніми причинами повстання стало порушення дарованої царем Олександром І конституції Королівства Польського (1815), придушення ліберальної польської опозиції та патріотичних організацій, запровадження цензури й репресивно-поліційних порядків.

Причини

Приводом для початку повстання стало поширення чутки про відряджання польського війська на придушення Липневої революції 1830 року у Франції. 17(29) листопада 1830 року група патріотично налаштованої шляхти на чолі з Л. Набєляком і С. Гощинським у порозумінні з таємним військовим товариством у школі підхорунжих, очолюваним П. Висоцьким, напали на палац намісника великого князя Костянтина Павловича — Бельведер у Варшаві і казарми російських військ. Внаслідок захоплення міського арсеналу й озброєння міських низів, переходу на бік змовників частини польських військ повстання набуло масового характеру. Незабаром Варшава опинилась у руках повсталих, які не створили нового уряду, а передали владу Адміністративній Раді Королівства.

Створення Національного уряду

Повернення частин польського війська з Вєжбна до Варшави

Дипломатично налаштовані представники ради (Ф. Любецький, Адам Чарториський та ін.) прагнули домовитись із царем Миколою І на засадах збереження автономії Королівства у складі імперії. 1 грудня 1830 року демократично настроєні кола польського населення утворили Патріотичне товариство на чолі з Й. Лелевелем і М. Мохнацьким, яке вимагало від уряду проведення політики на здобуття незалежності Польщі й здійснення демократичних реформ. Під його тиском Адміністративна Рада на початку грудня перетворилась на Тимчасовий Уряд, а сейм 18 грудня 1830 року затвердив диктатора генерала Ю. Хлопіцького. Консервативне керівництво повстанням на чолі з диктатором намагалось провадити переговори з Миколою I, але вони не дали результату. 18 січня 1831 року Хлопіцький зрікся диктаторства, був створений Національний уряд на чолі з князем А. Чарториським. Національний уряд схвалив програму боротьби за відновлення Польської держави у кордонах 1772. Патріотичне Товариство 25 січня провело у Варшаві багатолюдну демонстрацію, яка примусила сейм проголосити скинення Миколи І з польського престолу. В ці дні вперше з'явилося звернене до всіх гноблених Російською імперією народів гасло «За нашу і вашу свободу!».

Придушення повстання

Бій під Остроленкою

Російський уряд кинув на придушення повстання значні військові сили (малоросійські козацькі полки). На початку лютого 1831 року російські війська під командуванням фельдмаршала І. Дибича розпочали наступ на Варшаву. Однак у битвах під Сточком, Ваврем і, особливо, Гроховом повстанці зупинили наступ російської армії. Навесні 1831 року вибухнули повстання польського населення у Литві, Білорусі та Правобережній Україні. В українських землях польські повстанці зустріли значну протидію з боку селянства. Створені переважно зі шляхти повстанські групи С. Ворцеля на Волині, К. Ружицького на Житомирщині, Колишка на Поділлі і Київщині були у квітні-травні 1831 року розгромлені царськими військами. 26 травня 1831 головні польські сили під командуванням генерала Яна Скринецького зазнали поразки в битві під Остроленкою.

Бій під Сточком

Від травня 1831 року повстання увійшло в смугу кризи: частина аристократії та шляхти почала залишати країну, сейм не затвердив навіть дуже поміркованої реформи переводу селян на чинш, чим зумовив відхід частини селянства від повстання. Зусилля Патріотичного Товариства наштовхувались на сильну протидію консервативних кіл в уряді, сеймі і війську, Політична боротьба влітку 1831 року призвела до стихійних заворушень варшавського населення, яке 15-16 серпня 1831 року вчинило розправу з підозрюваними у зраді керівниками. Національний уряд впав, а влада перейшла у руки генерала Я. Круковецького, який, проголосивши себе новим диктатором, розправився з організаторами заворушень в місті і заборонив Польський патріотичний клуб. Тим часом російські війська під командуванням фельдмаршала Івана Паскевича підійшли до Варшави і розпочали штурм міста. Попри запеклий опір повсталих 8 вересня (27 серпня) 1831 року Варшава змушена була капітулювати. Сейм, уряд та залишки польської армії перетнули кордони Австрії та Пруссії, де були інтерновані.

Царизм вдався до жорстоких репресій проти учасників повстання, скасував конституцію Королівства і, одночасно, більшість ознак автономії польських земель (сейм, армію, елементи державності). Попри поразку, Листопадове повстання сприяло зростанню національної самосвідомості поляків, утвердженню ідеї національної державності, поширенню демократичних ідей і настроїв, які проявились у прагненні до здійснення соціальних реформ та модернізації польського суспільства. Європейська громадська думка з симпатією поставилась до боротьби поляків з російським деспотизмом, а польське питання від того часу ототожнювалось зі справою боротьби проти реакції й абсолютизму за свободу та демократію у Європі. Західноєвропейські країни прийняли чисельну польську еміграцію (так звану «Велику еміграцію»).

Цікаве

Примітки

  1. ↑ Stefan Kieniewicz, Andrzej Zahorski, Władysław Zajewski Trzy powstania narodowe: kościuszkowskie, listopadowe, styczniowe. — Warszawa: Książka i Wiedza, 1992. — S. 273. (пол.)
  2. ↑ З доступної інформації робимо висновок, що втрати сягають понад 22 тис. осіб (сума вбитих, подана на основі втрат у битвах), але не всі битви мають таку статистику
  3. ↑ Галасы з-за небакраю: анталогія паэзіі свету ў беларускіх перакладах ХХ ст. Склад. М. Скобла. — Мн.: Лімарыус 2008. — 896 с.
  4. ↑ TMA: Herby / Гербы
  5. ↑ TMA: Herby/Herbai
  6. ↑ Dawid Hallmann: Herby (remix)

Джерела та література

Література

  • В. Ю. Константинов. Польське повстання 1830—31 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — Київ : Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • Польське національне повстання 1830—1831 рр. на Правобережній Україні: від міфів до фактів / за ред. Ігоря Кривошеї, Норберта Моравця. — Київ : КНТ, 2017. — 264 с. — ISBN 978-966-373-820-8.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Листопадове повстання (1830—1831)
  • Андрій Руккас (28 листопада 2010). Посполите придушення. tyzhden.ua. Український тиждень. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2021.

Див. також

  • п
  • о
  • р
Польські повстання
Період поділів
1918—1939
Друга світова війна
з 1945
  • 1956: Познанське
  • п
  • о
  • р
Повстання, бунти та мирні протести в Білорусі
XVI ст.
XVII ст.
XVIII ст.
XIX ст.
  • Бартянський виступ селян (1802—1804)
  • Берестейсько-Кобринсько-Пружанські виступи селян (1818—1823)
  • Бешенковицький виступ ремісників та селян (1821—1822)
  • Листопадове повстання (1830—1831)
  • Трипутінські виступи селян (1834-1836)
  • Січневе повстання (1863—1864)
  • Логішинський земельний заколот (1874)
  • Оленський виступ селян (1880—1882)
XX ст.
  • Березинські виступи робітників (1905)
  • Барановицька демонстрація робітників і солдатів (1905)
  • Вовковиські заворушення новобранців та солдатів (1905)
  • Повстання гомельського трансферного пункту (1916)
  • Оршанське повстання (1918)
  • Велизьке повстання (1918)
  • Гомельський страйк залізничників (1918-1919)
  • Поліське повстання (1918—1919)
  • Несвізьке повстання (1919)
  • Койданівська боротьба (1920)
  • Слуцьке повстання (1920)
  • Берестейські виступи безробітних (1931—1932)
  • Осташинське повстання (1932)
  • Перший борисовський голодний бунт (1932)
  • Другий борисовський голодний бунт (1933)
  • Страйк у Біловезькій пущі (1932—1933)
  • Страйк нарочанських рибалок (1935—1939)
  • Страйки в Ліді (1935—1936)
  • Скідельське повстання (1939)
  • Масові заворушення в Слуцьку (1967)
  • Заворушення у Мінську (1970)
  • Демонстрація хіпі в Гродні (1971)
  • Діди (1988)
  • Антикомуністичний мітинг БНФ (1990)
  • Голодування депутатів (1995)
  • Мінська весна (1996—1997)
  • Марш свободи (1999)
  • Марш свободи (2000)
XXI ст.
Щорічні
  • п
  • о
  • р
Київське князівство
Розорення Києва (1169) • Битва під Вишгородом (1173)
Велике Князівство Литовсько-Руське
Походи Ольгерда на Москву (1368—1372) • Тросненська битва (1368) • Стояння на Угрі (1408) • Битва на Суходреві (1445) • Прикордонна війна (1487—1494) • Війна 1500—1503 років (Битва на Ведраши (1500) • Битва під Мстиславлем (1501) • Битва на озері Смоліно (1502) • Облога Смоленська (1502)) • Війна 1507—1508 років • Десятирічна війна (1512—1522) (Облога Смоленська (1514) • Битва під Оршею (1514) • Облога Опочки (1517) • Облога Полоцька (1518)) • Стародубська війна (1534—1537) (Облога Чернігова (1534) • Облога Гомеля (1535) • Облога Стародуба (1535)) • Лівонська війна (Бій під Невелем (1562) • Облога Полоцька (1563) • Облога Озерища (1564) • Битва при Чашниках (1567) • Облога Чернігова (1579) • Рейд Радзивілла (1581))
Річ Посполита
Польсько-московська війна (1609—1618) (Облога Смоленська (1609—1611) • Оборона Чернігова (1611) • Штурм Єльця (1618) • Бій під Коломною (1618) • Битва при Донському монастирі (1618) • Облога Москви (1618)) • Смоленська війна (1632—1634) (Битва під Щелканово (1634))
Гетьманщина
Бій під Мглином (1658) • Розорення Чорнух (1658) • Бій під Васильковом (1658) • Знищення загону Івана Іскри (1659) • Срібнянська трагедія (1659) • Облога Старого Бихова (1659) • Битва під Ніжином (1659) • Облога Глухова (1659) • Битва під Говтвою (1659) • Конотопська битва (1659) • Жовнинська битва (1662) • Битва під Каневом (1662) • Битва під Бужином (1662) • Облога Чернігова (1668) • Облога Котельви (1668) • Оборона Почепа (1668) • Битва під Хухрою (1668) • Битва під Гайвороном (1668) • Батуринська трагедія (1708) • Веприцька оборона (1708) • Каральна експедиція російських військ в Україну (1709) • Знищення Запорозької Січі (1709) • Полтавська битва (1709) • Похід Пилипа Орлика на Правобережжя (1711) • Коліївщина (1768—1769) • Ліквідація Запорозької Січі (1775) •
Річ Посполита Трьох Народів
Листопадове повстання • Битва під Боремлем • Січневе повстання • Бій під Мирополем
Королівство Галичини та Володимирії
УНР
Падіння Харкова (1917) • Бій за станцію Лозова • Повстання Чугуївської юнацької школи • Другий бій за станцію Лозова • Бої за Олександрівськ • Бої за Катеринослав • Бої за Одесу • Бій за Єлисаветград (1918) • Окупація Полтави • Бій за станцію Бахмач • Бій за станцію Хутір-Михайлівський • Бій під Крутами • Літківський бій • Штурм Києва • Бій за Бердичів (1918) • Бій за Кам'янець-Подільський (1918) • Ірпінський бій (1918) • Кримська операція (1918) • Бої за Донбас (1918) • Бій за Горлівку (1918) • Оборона Чернігова (1919) • Бій за Бердичів (1919) • Бій на річці Трубіж • Бій у Запорозькому городку • Бій за Кам'янець-Подільський • Бої за Вапнярку • Бій за Вознесенськ • Битва за Чорнобиль • Визволення Києва • Бій біля Борисполя (1920) • Бій під Сидоровом • Бій під Малими Міньками • Львівська операція • Варшавська битва • Оборона Замостя • Бої за Проскурів
Махно
УПА
Україна
Бій на Римарській • Захоплення Донецька сепаратистами • Облога Слов'янська • Битва за Краматорськ • Протистояння у Маріуполі • Бій під Волновахою • Бої за Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ • Бої за Донецький аеропорт • Збиття Іл-76 у Луганську • Атака біля Зеленопілля • Бої за Піски • Російські обстріли України • Бої за Мар'їнку • Сектор «А» • Сектор «Б» • Сектор «С» • Сектор «Д» • Сектор «М» • Бої на кордоні • Бої за Савур-Могилу • Бої за Авдіївку • Бої за Іловайськ • Бої за Новоазовськ • Оборона Маріуполя • Бої за Широкине • Бої за Щастя • Бої за Бахмутку • Бої за Дебальцеве
Див. також Шаблон:Російсько-українські війни
  • п
  • о
  • р
Російсько-білоруські битви
Велике князівство Литовське (1253—1569)
Походи Ольгерда на Москву (1368—1372) • Тросненська битва (1368) • Стояння на Угрі (1408) • Битви під Вязьмою (1492—1494) • Битва на Ведраши (1500) • Битва під Мстиславлем (1501) • Битва на озері Смоліно (1502) • Битва під Оршею (1514) • Облога Смоленська (1514) • Облога Полоцька (1518) • Облога Стародуба (1535) • Облога Полоцька (1563)
Польсько-литовський союз (1569—1795)
Битва за Полоцьк (1579) • Інтервенція в Москву (1605) • Інтервенція в Москву (1610) • Битва на річці Шкловці (1654) • Облога Могильова (1655) • Могильовське повстання (1661) • Битви війни 1654—1667 років • Облога Полоцька військами Петра І (1710) • Битва під Крупчицями (1794) • Битва під Рацлавицями (1794) • Віленське повстання (1794)
В складі Російської імперії (1795—1918)
Битва під Кейданами (1831) • Битва під Янджеєвом (1831) • Битва під Дашавом (1831) • Битва під Тьолковом (1863) • Милавідзька битва (1863) • Битва під Ласасіном (1863) • Битва під Панасовкою (1863)
Білоруська Народна Республіка (1918—1919, 1920)
В складі СРСР (1922—1990)
  • п
  • о
  • р
1800-1809
Французькі революційні • (Коаліції: 2-га) • Наполеонівські • (Коаліції: 3-тя • 4-та • 5-та) • Індіанські • Громадянська у В'єтнамі • Завоювання Росією Середньої Азії • Апельсинова • Триполітанська • 2-га англо-маратхська • Російсько-перська • Фулані • Французько-шведська • Російсько-турецька • 17-та бірмансько-сіамська • Ашанті-Фанте • Англо-турецька • Англо-данська • Російсько-англійська • Французьке вторгнення в Португалію • Англо-турецька • Дансько-шведська • Фінська • Піренейська • Англо-шведська • За незалежність іспанських колоній • (болівійська) • Палиць • 18-та бірмансько-сіамська •
1810-1819
За незалежність іспанських колоній • (колумбійська • мексиканська • чилійська • парагвайська • перуанська • аргентинська • венесуельська) • Португальсько-бразильське вторгнення в Східну смугу (1811) • Османсько-саудівська • Англо-американська • Наполеонівські • Французько-російська • (Коаліції: 6-та • 7-ма) • Шведсько-норвезька • Крикська • Неаполітанська • Друга берберська • Англо-непальська • Португальсько-бразильське вторгнення в Східну смугу • Повернення Нової Гранади під владу Іспанії • Кавказька • 3-тя англо-маратхська • Громадянська в Аргентині
1820-1829
Єгипетське вторгнення в Судан • Іспанська революція • Грецька революція • Османсько-перська • Арікара • 1-ша англо-ашантійська • 1-ша англо-бірманська • Франко-іспанська • Яванська • Аргентинсько-бразильська • Венесуельська революція • Чорна • Російсько-перська • Російсько-турецька • Колумбійсько-перуанська • Ліберальні
1830-1839
Липнева революція • Бельгійська революція • Бельгійсько-голландська • Польське повстання • 3-тя османсько-єгипетська• Чорного Яструба • 1-ша карлістська • 2-га семінольська • Фаррапус • Повстання Кенесари Касимова • За незалежність Техасу • Афгансько-перська • 4-та османсько-єгипетська • Арустукська • Кондитерська • 1-ша англо-афганська • 2-й хівінський похід
1840-1849
1-ша опіумна • Сіамсько-в’єтнамська • Мормонська • Домініканська за незалежність • 1-ша англо-сикхська • Новозеландські земельні • Американо-мексиканська • Юкатанська • Громадянська у Швейцарії • Австро-італійська • Перша Шлезвізька • Революція в Австрійській імперії • Революція в Італії • 19-та бірмансько-сіамська • 2-га англо-сикхська
1850-1859
1860-1869
1870-1879
Завоювання Аргентиною Чако • Франко-прусська • Американська експедиція в Корею • Ефіопсько-єгипетська • Завоювання пустелі • На Ред-Рівер • Англо-зулусська • 3-тя англо-ашантійська • 3-й хівінський похід • Тайванський похід • За Чорні Пагорби • Боснійсько-турецька • 1-ша сербсько-турецька • 2-га сербсько-турецька • Чорногорсько-турецька • Російсько-турецька • Баннокська • Громадянська в Перу • 2-га англо-афганська • 2-га тихоокеанська • Мала кубинська • Вікторіо • Англо-зулуська
1880-1889
1-ша англо-бурська • Франко-туніська • Англо-єгипетська • 1-ша франко-малагасійська • 2-га франко-в’єтнамська • Франко-китайська • Завоювання бельгійцями Конго • 3-тя англо-бірманська • Перша громадянська у Самоа • Сербсько-болгарська
1890-1899
1-ша франко-дагомейська • Бельгійсько-арабська • 2-га франко-дагомейська • Франко-сіамська • 1-ша Мелільська кампанія • Японсько-китайська • Тайванська • 2-га франко-малагасійська • 1-ша італо-ефіопська • Англо-занзібарська • 4-та англо-ашантійська • Філіппінська революція • Перша греко-турецька • За незалежність Куби • Іспансько-американська • Англо-бурська • Боксерське повстання • Філіппінсько-американська • Тисячоденна • Громадянська у Венесуелі • Друга громадянська у Самоа • Завоювання Францією Чаду

П:  Портал «Історія» П:  Портал «Польща»