Гоше V де Шатійон

Гоше V де Шатійон
фр. Gaucher V de Châtillon
Конетабль Франції
1302 — 1329
Попередник	Рауль II де Клермон
Наступник	Рауль I де Брієнн
Конетабль Шампані
1286 — 1302
Граф де Порсьян
1303 — 1323
Наступник	Гоше ІІ
Сеньйор де Шатійон
1261 — 1329
Попередник	Гоше IV де Шатійон
Наступник	Жан де Шатійон
Народився	1249[1][2][3] Шатійон-сюр-Марн
Помер	1329[1][2][3] або 1329 невідомо
Відомий як	політик
Країна	Франція
Батько	Walter IV. von Châtillond[4]
Мати	Isabeau de Villehardouin, Dame de Lézinnesd[4]
У шлюбі з	Hélisente of Vergyd[5], Isabelle de Dreux, Dame de Nesles-en-Tardenoisd, Hélisente of Vergyd і Isabella of Rumignyd
Діти	Joanna of Châtillond[4], Marie de Châtillon-Porcéand[4], Gaucher II de Châtillon-Porcéan, Comte de Porceind[4], Jean II de Châtillond[4], Hugues de Châtillon-Rosoy, Seigneur de Rosoy-en-Thiérached[4] і Guy de Châtillon-sur-Marned[4][6]
Медіафайли у Вікісховищі

Гоше (Готьє) V де Шатійон (фр. Gaucher V de Châtillon; пом. 1329) — сеньйор де Шатійон, де Кресі, де Круассі, де Маріньї, граф де Порсеан, конетабль Шампані (1286—1302) та Франції (з 1302 року). Був конетаблем при шести королях Франції.

Син Гоше IV де Шатійона й Ізабелли де Віллардуен. У деяких генеалогічних дослідженнях зазначено, що він народився близько 1249 року^[7]. Однак сайт Medieval Lands вказує, що весілля його батьків відбулося до 1258 року, і тим самим мається на увазі, що їх старший син не міг народитися раніше. На це ж вказує і дата одруження самого Гоше V (не раніше 1276).

У 1286 році призначений Філіппом IV Вродливим конетаблем Шампані.

У червні 1297 року розгромив у Луппі-сюр-Луазона військо графа Генріха III де Бара, що вторглося в Шампань, союзника Едуарда I в англо-французькій війні .

У 1302 брав участь у битві при Куртре, після якої був призначений конетаблем Франції на місце загиблого Рауля де Неля. На цій посаді служив шести французьким королям. У 1304 був одним із командувачів у битві при Мон-ан-Певель .

У 1307 супроводжував спадкоємця Філіппа принца Людовика в Наварру, 1 жовтня провів його коронацію в Памплоні, а потім керував успішними військовими діями проти арагонських військ, що вторглися в Наварру. Під час правління Людовіка X був одним із головних державних діячів; був призначений до душоприказників короля^[8]. 12 липня 1316 присік спробу захоплення регентства Карлом Валуа, якого підтримували Карл де Ла Марш та Гі де Сен-Поль, що захопили королівський палац Сіте. Зібравши озброєний загін, конетабль пригрозив зламати ворота і взяти будівлю штурмом, якщо змовники не здадуться^[9].

Був призначений опікуном майбутньої дитини королеви Клеменції Угорської та головою ради вельмож при регенті Філіппі де Пуатьє. Надав Філіппу значну підтримку у питанні про престолонаслідування після смерті Іоанна I та усунення від прав на спадкування корони доньки Людовіка X Жанни Наваррської .

Брав участь у коронаціях Філіппа V у 1317 році та Карла IV у 1322 році. Був одним із душоприказників останнього і брав участь у обранні Філіппа VI королем Франції.

У ході фламандської війни зробив великий внесок у перемогу при Касселі в 1328 році.

1-ша жінка (1276/1281): Ізабелла де Дре (1264/1265 — 1310), дочка Роберта де Дре, сеньора де Бе, та Ізабелли де Вільбеон

Діти:

• Гоше VI де Шатійон (пом. 1325), граф де Порсеан.
• Жан I де Шатійон (бл. 1290—1393), сеньйор де Шатійон .
• Гуго I де Шатійон (пом. 1336), сеньйор де Розуа-ан-Тьєраш, Понтарсі, Класі.
• Жанна де Шатійон (пом. 1354). Чоловік (до 1305): Готьє V де Брієнн, граф де Брієнн і ді Лечче, герцог Афінський (бл. 1278—1312)
• Марія де Шатійон (пом. після 1318). Чоловік (1308): Гішар VI, сеньйор де Боже (пом. 1331)
• Ізабелла де Шатійон . Абатиса в Нотр-Дам-де-Суассон.

2-га дружина (1301): Елісенда де Вержі (пом. до 1312), дочка Жана де Вержі, сеньйора де Мірбо і де Фуван, і Маргарити де Нуайє, вдова Генріха II, графа де Водемона

Син:

• Гі де Шатійон (пом. 1362), сеньйор де Ла Фер-ан-Тарденуа.

3-тя дружина (1312): Ізабелла де Рюміньї (1263—1325), дочка Гуго, сеньйора де Рюміньї, вдова Тібо II Лотаринзького

Гоше V де Шатійон є одним із героїв циклу історичних романів «Прокляті королі» французького письменника Моріса Дрюона .

• Жан Шевріє в мінісеріалі «Прокляті королі» (1972)
• Вадек Станчак в мінісеріалі «Прокляті королі» (2005)

• Dictionnaire de la noblesse. 3e édition. T. V. — P., 1864
• Lehugeur P. Histoire de Philippe le Long, roi de France (1316—1322). — P.: Hachette, 1897

• Famille et seigneurs de Châtillon (PDF) (фр.). Racines histoire. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2012. Процитовано 2 січня 2019.

Генеалогія та некрополістика Genealogics.org · Родовід · chatillon;oc=5 Roglo · The Peerage · WeRelate · WeRelate · WikiTree Словники та енциклопедії Prabook Довідкові видання Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль BNF: 137553078 · GND: 1011393603 · GKG: /g/121v24cb · ISNI: 0000000119974014 · SUDOC: 224273531 · VIAF: 171003247